Новий Житловий кодекс суттєво звужує права власників нерухомості. Автоматичне нарахування пені за несплату комунальних послуг, можливість вилучення житла для будівництва іншого будинку, обов`язкове створення об`єднань співвласників у всіх багатоквартирних будинках - лише мала частина новацій, які закріплює проект Житлового кодексу.
Профільний комітет ВР вже рекомендував прийняти його в другому читанні. Відповідний законопроект буде розглянуто на наступному пленарному тижні. Ще на перших етапах розгляду проекту Житлового кодексу Головне юридичне і Головне науково-експертне управління Верховної Ради обрушили на документ лавину критичних зауважень. Значна їх частина стосувалася норм, які істотно звужують вже існуючі права і свободи громадян, що прямо суперечить Конституції. У першу чергу це стосується статей, в яких викладені правила примусового виселення мешканців з будинків, що підлягають реконструкції або йдуть під знос (причому мова йде як про будинки, що знаходяться в комунальній власності, так і про приватизовані квартири). Після того як новий Житловий кодекс набуде чинності, мешканців таких будинків зможуть виселяти в будь-який зручний для місцевої влади район незалежно від того, де розташовується будинок, що реконструють або зносять. Якщо ж власник відмовиться переїжджати, його квартира може бути примусово викуплена з мотивів суспільної необхідності. Очевидно, що квартири в центрі та в районі новобудов будуть відрізнятися за вартістю в рази. Не кращий варіант - чекати примусового викупу, адже кодекс не обумовлює, як саме місцева влада повинна розрахувати вартість викуповується житла. Відповідно, його власникам можуть запропонувати суму, розраховану виходячи з балансової вартості житла. І в цьому випадку виселеним із власної квартири громадянину може виявитися не по кишені навіть нове житло на околиці. Ці драконівські норми вигідні будівельним компаніям, які через небажання мешканців покидати свої квартири до цих пір не могли реалізувати свої плани з реконструкції центральних районів міст, забудованих хрущовками.
Не менш резонансними є і положення кодексу, що істотно розширює права банків відносно закладених квартир. Згідно зі ст. 129 проекту, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх, хто живе в ньому громадян. При цьому кредитор може звертати таке стягнення в досудовому порядку. Якщо ж громадянин протягом місяця не з`їжджає сам, кредитор має право виселити його через суд. Порядок примусового виселення неспроможних боржників пропонується прописати окремо. Тобто це може бути і постанова Кабміну, і рішення Нацбанку, і указ Президента, і там може бути записана, наприклад, норма, яка дозволяє виселяти позичальника вже при першій простроченні платежу.
Вельми своєрідно розробники документа вирішують проблему квартирних черг. Місцевим органам самоврядування тепер стане набагато простіше позбавлятися від черговиків, яких у країні сьогодні налічується більше 1,3 млн. Згідно з нормами проекту Житлового кодексу, будь-які неправдиві відомості, виявлені в документах громадянина, що претендує на отримання квартири, автоматично будуть позбавляти його права на отримання житла від держави. У Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради пропонували пом`якшити цю норму - хоча б зрушувати людини вниз по черзі, проте парламентарії не прислухалися до цього зауваження.
Документ передбачає також можливість оприлюднення списків громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на сайтах і стендах відповідних органів місцевого самоврядування. Таким чином, автори законопроекту хочуть скоротити кількість махінацій з черговістю одержання житла. Інша справа, що до опублікування списки можуть неабияк почистити. Наприклад, відповідно до Перехідних положень документа всі, хто стоїть на обліку по `радянському` РК, повинні знову стати на облік вже за новим кодексом. І частина черговиків може випадково `загубитися` в ході такої інвентаризації.
Але найбільш цікава доля житла, яке вже знаходиться у власності черговика. Його пропонується безкоштовно передавати державі в обмін на документи про приватизацію отриманого `розширеного` житла. Така норма може стати знахідкою для махінаторів на місцях, які будуть виділяти черговикам квартири в недобудовах і вимагати від них звільнити свої оселі під загрозою бути знятими з черги у разі незгоди.
У рамках виконання вимог МВФ про підвищення платіжної дисципліни в сфері ЖКГ автори законодавчої ініціативи вирішили прямо в кодексі встановити щоденну пеню за прострочення в оплаті комунальних послуг (0,1% суми заборгованості). Але оскільки наше законодавство трактує пеню як вид покарання, для його застосування повинна бути доведена вина. А зробити це може лише суд.
Проект Житлового кодексу обумовлює також обов`язкове створення об`єднань співвласників багатоквартирного житлового будинку (ОСББ) у разі, якщо два і більше власників житлових і нежитлових приміщень володіють не менш ніж 50% загальної площі приміщень у будинку. Що йде врозріз з Конституцією, згідно з якою кожен може розпоряджатися своїм майном, як йому заманеться. За вигадливим формулюванням ховається бажання влади насильно загнати всіх в ОСББ. Якщо норма залишиться в проекті кодексу, уряд і місцева влада заощадять чималі кошти на капремонтах будинків перед передачею їх в ОСББ. Мешканці ж отримають повну `свободу` ремонтувати свої будинки і оновлювати схуднувші труби самостійно. До слова, про те, хто повинен проводити капітальний ремонт навіть у жеківських будинках і звідки брати на це гроші, кодекс мовчить.
Юрій ЩЕРБИНА
http://gazeta.comments.ua/
ua
ru
