Світовий ринок сталі переходить на новий режим, в якому короткі підйоми чергуються з довгими періодами депресії. І зараз він знаходиться в смузі чергового спаду, основною причиною якого є низька активність споживачів. Несприятлива економічна ситуація в більшості країн світу змушує їх проводити максимально обережну політику і не вкладати кошти у збільшення запасів сталевої продукції. До того ж, у розвинених країнах починається період літніх відпусток, значить, з покупками можна почекати, щонайменше, до середини серпня.
Короткий подих
Якщо навесні основні проблеми світового ринку стали доставляла політика - насамперед, нестабільність у країнах Близького Сходу, то в червні на перше місце серед негативних факторів вийшла економіка. Загострення боргової кризи в Греції викликало цілий шквал тривожних коментарів, автори яких передбачали для країн Євросоюзу загострення фінансових проблем - аж до розвалу єврозони. В цей же час стало відомо про зниження темпів зростання в США, де, до того ж, виник політичний конфлікт, пов`язаний з необхідністю нового підвищення стелі державного боргу. Деякі фахівці не виключають того, що восени цього року в західних країнах розпочнеться нова криза, який буде ще важчий, ніж у 2008 році, оскільки зараз уряду не мають фінансових резервів, які можна було б спрямувати на рекапіталізацію постраждалих банків та інвестиційне стимулювання економіки.
Для виробників сталевої продукції все це означає зниження попиту, оскільки урядам не вистачає коштів на фінансування інвестиційних програм і великих будівельних проектів, а корпорації знову відклали на невизначений термін плани модернізації обладнання та розширення потужностей. Як і раніше далекий від відновлення споживчий ринок. У США безробіття у другому кварталі знову перевищила 9%, не помітно жодного прогресу і в європейських країнах. У неясною економічної ситуації, при фактичній відсутності дешевих і доступних споживчих кредитів люди воліють менше витрачати. Проявився в кінці минулого - початку поточного року ефект відкладеного попиту на житло, автомобілі, інші товари тривалого користування швидко зійшов нанівець. Тепер уже очевидно, що `споживчий рай` 2005-го - першої половини 2008 років в осяжному майбутньому вже не повернеться.
Від цього найбільше програють ті країни, які до кризи експортували великі обсяги споживчих товарів та іншої промислової продукції в США і ЄС. Більш-менш успішно перевести виробництво на пріоритетне обслуговування потреб внутрішнього ринку вдалося тільки китайцям, та й КНР переживає останнім часом `відкат`, пов`язаний з нестримною накачуванням економіки грішми під час кризи 2008-2009 років. Зараз китайському уряду, щоб стримати інфляцію і не допустити обвалу національної фінансової системи, доводиться проводити обмежувальну грошову політику.
І хоча негативний ефект від цього інвестиційного стиснення компенсується реалізацією нових державних програм, спрямованих на розвиток внутрішніх районів країни, китайські металурги, які продовжують нарощувати свої виробничі потужності, постійно стикаються з проблемою перевищення обсягу пропозиції над попитом і через це змушені нарощувати експорт, що призводить до посилення конкуренції та зниження цін на сталеву продукцію в усьому регіоні. Не дивно, що Східна Азія виявилася єдиним регіоном світу, де стагнація на ринку стали триває безперервно з березня цього року.
Але і в інших частинах світу (США, Європа, Туреччина і Близький Схід) підвищення цін в останні місяці мають короткостроковий характер. До цього пристосувалися вже й металургійні компанії, що намагаються обмежувати обсяг пропозиції і з максимальною ефективністю використовувати ці нетривалі підйоми. Після того як споживачі виходять на ринок з метою поповнення запасів, активізація попиту з їх сторони викликає миттєвий стрибок цін на сталеву продукцію. Покупці знову припиняють операції через дорожнечу, встигнувши придбати відносно скромні обсяги прокату, а металурги отримують можливість повільно зменшувати завищені ціни, чекаючи нового короткострокового підйому.
Саме за цим сценарієм відбувався, зокрема, зростання цін на довгомірний прокат в країнах Близького Сходу на початку червня. Відправною точкою тут послужила активізація турецького ринку арматури. Зліт внутрішніх цін на 10-12% протягом тижня став для турецьких виробників приводом для підйому експортних котирувань, правда, на істотно меншу величину. Знявши `вершки` на піку цін, який протримався всього тиждень, експортери потім повернули ціни на той рівень, який спостерігався до цього стрибка. Кілька довше затрималися на досягнутих висотах заготовки, обсяг пропозиції яких більш обмежений.
Взагалі підтримка щодо прийнятних цін на сталеву продукцію в світі в останні місяці відбувається за рахунок декількох середніх і великих країн, що демонструють досить високі темпи зростання ВВП і, відповідно, обсягів споживання металу. Це Туреччина, Саудівська Аравія, що забезпечує збут для виробників прокату в ОАЕ і Катарі, природно, Китай, Бразилія, де повним ходом йде підготовка до Чемпіонату світу з футболу-2014 і Олімпіаді-2016. До цієї групи можна віднести і Росію. Досить стабільною на загальному тлі виглядає економічна ситуація в Індії та Кореї, але там (а також на турецькому ринку плоского прокату) становище ускладнюється наявністю надлишкових потужностей.
Взагалі світовий ринок сталі як сукупність міжнародних торгових операцій має тенденцію до звуження. Імпортозамінюючі потужності вводять в дію високими темпами ті ж Корея, Туреччина, Індія, Бразилія, аналогічні процеси відбуваються і в країнах Близького Сходу та Північної Африки. По суті, єдиний регіон, який в найближчому майбутньому, швидше за все, буде збільшувати імпорт сталі, - це Євросоюз, але й там слід діяти обережно внаслідок наявності досить потужного `сталевого лобі` в особі регіональної металургійної асоціації Eurofer. У червні її представники вже пригрозили порушенням антидемпінгового позову проти постачальників гарячекатаних рулонів з України, Туреччини та Індії.
Не сезон
Отже, ринкова кон`юнктура в липні-серпні, очевидно, буде не надто сприятливою. Своє негативне вплив на ринок будуть надавати такі фактори як літні відпустки, негативні макроекономічні очікування, напружена політична ситуація в Європі і на Близькому Сході, надлишок пропозиції сталевої продукції. Тим не менш, передумов для обвалу цін у найближчі два місяці, швидше за все, немає.
Перш за все, на ринку в даний час не видно гравців, готових вести демпінгову політику. Навпаки, металургійні компанії по всьому світу кровно зацікавлені в тому, щоб не знижувати ціни. І при нинішньому їхньому рівні виробники стали знаходяться на межі втрати позитивної рентабельності через високі витрати - в першу чергу, на сировину.
Ціни на залізну руду і коксівне вугілля, різко підскочили в другому кварталі, не поспішають опускатися незважаючи на погіршення ситуації на світовому ринку сталі. Вартість ЗРС за контрактами на третій квартал всього лише на 1,5% нижче, ніж у квітні-червні і становить близько $ 167-169 за т FOB Австралія. `Твердий` коксівне вугілля подешевшає від $ 330 за т FOB Австралія в другому кварталі до $ 310-315 за т FOB у третьому. При цьому, дані витрати вважалися неприйнятно високими ще на початку березня, коли на світовому ринку сталі ще тривав підйом, а японські металургійні компанії заявляли про необхідність підвищення цін на гарячекатані рулони до $ 900 за т FOB і більше. Реально прямі контракти на поставку цієї продукції в липні полягають з розрахунку близько $ 800 за т, а комерційний гарячий прокат японського виробництва виставляється на продаж по $ 690-730 за т FOB. Це вже межа, нижче якого виробники вже не можуть опуститися через побоювання збитків.
Схожа ситуація склалася і на світовому ринку металобрухту. При всій слабкості довгомірного прокату вартість брухту HMS № 1 & 2 в Туреччині та Східної Азії цього року практично не виходила з інтервалу $ 450-500 за т CFR і навряд чи опуститься нижче за цей рівень влітку. Основну стабілізуючу роль на ринку брухту грає Китай, відчуває хронічний дефіцит брухту. Через високі внутрішні ціни на брухт, наприкінці червня досягали $ 580-600 за т з доставкою, китайські компанії проявляють постійний інтерес до пропозицій іноземних (переважно, американських і японських) компаній і негайно виходять на зовнішній ринок, як тільки витрати на доставку, включаючи сплату імпортного ПДВ виявляються менше різниці між внутрішніми цінами та світовими. А підвищений попит з боку Китаю, Туреччини, Кореї обумовлює відносно високу вартість сировини в країнах-експортерах - насамперед, США і ЄС.
На думку ряду аналітиків, через високі витрати металургійні компанії в доступному для огляду майбутньому не стануть зменшувати ціни на сталеву продукцію нижче певної межі, який практично вже досягнутий. Натомість металурги, швидше, будуть скорочувати обсяги випуску. Подібна політика в останні місяці проводилася, зокрема, виробниками заготовок в країнах СНД і продемонструвала високу ефективність. В Європі, США, Східної Азії поки жодна з великих компаній не заявляла про намір вивести з ладу будь-які доменні печі, щоб зменшити надлишок пропозиції, проте переважна більшість виробників запланували на другу половину літа різні ремонти та профілактики.
Основні надії металургійні компанії покладають, як водиться, на осінь. З цим пов`язані і очікування нетривалого збільшення попиту в липні, коли споживачі повинні будуть приступити до розміщення замовлень на вересень. Проте рівень купівельної активності в даному випадку буде залежати, в першу чергу, від очікувань учасників ринку. Якщо макроекономічні прогнози в найближчі місяці залишаться такими ж невтішними, як зараз, ніякого підйому на початку осені, швидше за все, не відбудеться. Так само сумнівними виглядають і надії виробників сталі, пов`язані з липнем.
Втім, негативні очікування можуть зіграти і позитивну роль для світового ринку сталі. Якби металурги розраховували на потужний стрибок цін у серпні та вересні, вони б, напевно, проявляли б трохи більшу поступливість у липні, сподіваючись потім компенсувати всі втрати. Нинішня ж несприятлива кон`юнктура вимагає максимально обережного і зваженого підходу. Опустити ціни через слабкий попит неважко, от тільки піднімати їх потім буде набагато складніше, особливо, якщо спалаху купівельного інтересу будуть і далі короткочасними.
Віктор Тарнавський
http://www.rusmet.ru/
Підсумки червня 2011 р. на світовому ринку сталі
+380 44 237 XX XX +380 44 237 2567
Ідентифікатор: 9060
