Досить перспективним механізмом для підвищення енергоефективності вітчизняної металургії можна вважати проекти зі спільного здійснення ратифікованого ще в 1998 році Кіотського протоколу. Незважаючи на те, що основні проекти почали реалізовуватися лише в кінці минулого десятиліття, до теперішнього часу тут вже намітився певний прогрес.
У пошуках інвестицій
Незважаючи на зростання внутрішніх інвестицій у підвищення екологічної безпеки великих метпідприємств Україні, металургія поки що залишається однією з найбільш `брудних` галузей промисловості. Серед основних екологічних проблем сучасної чорної металургії можна назвати: накопичення великих обсягів відходів виробництва, поганий стан очисних споруд на металургійних підприємствах, фізична і моральна зношеність основного устаткування, відсутність будь-яких діючих систем екологічного моніторингу. Рішення проблем, що накопичилися, вимагає виділення набагато більших коштів, ніж зараз (екологічні інвестиції сьогодні в середньому не перевищують 10% від усіх капіталовкладень у чорну металургію України).
Сьогодні в світі, зокрема в металургії, досить активно використовуються механізми Кіотського протоколу, що дозволяють не тільки зменшувати викиди забруднюючих речовин в навколишнє середовище, але і отримувати від цього економічні вигоди.
Одним з найбільш гнучких механізмів Кіотського протоколу є проект спільного впровадження (СВ). Він дозволяє залучати додаткові кошти в проекти, спрямовані на скорочення викидів парникових газів. Підприємства, що реалізують екологічні проекти, отримують можливість продати підтверджені скорочення викидів представникам країни-інвестора. Покупці ж даного `товару`, в свою чергу, можуть використовувати їх для дотримання своїх зобов`язань зі скорочення викидів або також реалізувати в рамках працюючих систем торгівлі викидами.
Вигоди при реалізації ПСО очевидні. Цей механізм дозволяє як частково, так і практично повністю окупити витрати на реалізацію енергозберігаючих проектів. Причому, інвестори готові вкладати кошти в такі проекти навіть в кризових умовах. Вони таким чином закладають фундамент під майбутні доходи від скорочення обсягів викидів парникових газів, а також на ділі демонструють популярну на сьогодні корпоративну соціальну відповідальність бізнесу за рахунок реальної участі у протидії глобальній зміні клімату - `однією кулею двох зайців`.
Передбачається, що найбільші вигоди від використання механізмів Кіотського протоколу, зокрема, реалізації проектів спільного впровадження, отримає металургійна галузь. Адже саме вона є сьогодні основним емітентом вуглекислого газу, на скорочення викидів якого спрямовані всі зусилля Протоколу. Річні викиди СО2 в світовій металургії складають близько 1,5-2 млрд. т, або 3-4% глобальних викидів від усіх існуючих антропогенних джерел. Середній питомий викид, залежно від застосовуваних технологій, становить близько 1,2-1,8 т СО2 на тонну сталі (показник верхньої межі характерний для фізично і морально застарілої металургії, зокрема, української). Потенціал зниження викидів від металургійних підприємств у світі оцінюється в розмірі 0,3 т СО2 на тонну сталі (для України даний показник ще вище - до 0,7 т СО2 на тонну сталі).
Металургійні проекти за схемою ПСО можуть бути реалізовані на всіх технологічних циклах, починаючи з збагачення залізорудної сировини і закінчуючи виробництвом прокату. Найбільш характерні з них: перехід з мартенівського на конвертерний або електросталеплавильний способи; установка машин безперервного лиття заготовок; використання газів, що відходять (доменного, конвертерного, коксового) як енергоносіїв; реконструкція повітропідігрівників; заміна кисневих блоків, пальників, трансформаторів та іншого застарілого обладнання на більш енергоефективне. Можливо, впровадження окремих заходів не призведе до значного скорочення викидів вуглекислого газу. Зате об`єднання їх в рамках одного проекту може принести достатньо вагомі доходи.
Вже працює
В Україні сьогодні створена вся необхідна для впровадження механізмів Кіотського протоколу законодавча і нормативна база. Завдяки цьому країна займає лідируючі позиції в рейтингу країн, що приймають проекти спільного впровадження. На жаль, серед реалізованих ПСО поки задіяно не так багато металургійних підприємств, але перспектива просто величезна. Так, за оцінкою `Інституту проблем екології та енергозбереження`, за рахунок ПСО в екологічні проекти можна залучити до $ 2,5 млрд. або 25-33% всіх інвестицій, необхідних сьогодні на модернізацію металургійного комплексу країни в цілому.
В даний час на різних стадіях здійснення знаходяться ПСО на `Азовсталі` та Єнакіївському металургійному заводі (ЄМЗ), що входять в групу компаній `Метінвест`, на Алчевському металургійному комбінаті та Дніпровському меткомбінаті ім. Дзержинського, що відносяться до `Індустріальному союзу Донбасу` (ІСД), а також на `Запоріжсталі` і `Арселор Міттал Кривий Ріг`.
Першими серед українських метпідприємств до розробки проектів спільного впровадження в свій час приступили на `Азовсталі`. Підприємство усвідомлювала, що не зможе поодинці `потягнути` чинну довгострокову програму модернізації та реконструкції виробництва, яка передбачає інвестиції в період з 2008 по 2019 років в розмірі більше $ 5 млрд. Залучення додаткових інвестицій стало можливим завдяки підписанню в 2009 році з датською компанією `Global Carbon` договору з розробки і супроводу проекту спільного здійснення.
Підписаний договір передбачає довгострокову співпрацю в рамках першого звітного періоду Кіотського протоколу (до 2012 року) з можливістю пролонгації на другий звітний період (приблизно, до 2020 року). Договір передбачає надання послуг розробки, узгодження та моніторингу проекту спільного впровадження, а також супровід процесів випуску та реалізації одиниць скорочення викидів. Усього до 2020 року Програмою передбачається збільшення обсягів виробництва на 25% при зниженні викидів CO2 на 25% (порівняно з 2007 роком). Загальні екологічні інвестиції в рамках проекту спільного впровадження становлять приблизно 22% від загального обсягу запланованих фінансових вкладень на Програму модернізації.
Аналогічна довгострокова програма модернізації і реконструкції виробництва діє і на ЄМЗ. `Метінвест`, щоб не винаходити велосипед, для залучення додаткових коштів на модернізацію ще одного свого метпідприємства знову звернувся до механізмів Кіотського протоколу. На цей раз договір з розробки і супроводу проекту спільного здійснення був підписаний з нідерландським ING Bank.
Обидва підприємства `Метінвесту` планують шляхом залучення коштів за рахунок реалізації одиниць скорочення викидів в програми модернізації скоротити викиди парникових газів в навколишнє середовище на 1,5 млн. т еквівалента CO2 вже до закінчення дії першого звітного періоду Кіотського протоколу, тобто до кінця 2012 року.
Не відстає і корпорація ІСД. В даний час в роботі у неї знаходяться шість проектів спільного впровадження. Розробником проектів є українська компанія `Інститут проблем екології та енергозбереження`. По першому проекту, що передбачає технічне переозброєння і модернізацію Алчевського металургійного комбінату (АМК) вже продано 1842 тис. одиниць скорочення викидів (ОСВ). Покупцями виступили японська компанія Sumitomo, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, уряди Нідерландів та Іспанії, деякі брокери і ін. Другим проектом заплановано впровадження газотурбінної установки комбінованого типу на АМК, яка дозволить скоротити викиди CO2 до 2 млн. т на рік. Третій проект - впровадження установки сухого гасіння коксу та турбіни для генерації електроенергії на Алчевському коксохімічному заводі. Передбачуваний обсяг скорочень викидів - близько 200 тис. т на рік. На сьогоднішній день продано 325 тис. ОСВ, покупець - японська Sumitomo. Ще один, четвертий, проект передбачає спорудження двох нових МНЛЗ та двох установок `піч-ківш` для позапічної обробки сталі на Дніпровському металургійному комбінаті ім. Дзержинського. Плановане скорочення викидів за період 2008-2012 років оцінюється в 5,3 млн. т СО2. Останніми двома проектами є технічне переозброєння аглодоменного виробництва на АМК і ДМКД. Очікуване скорочення викидів за період 2008-2012 років - 7,2 млн. і 8,3 млн. т СО2 відповідно. Загальний очікуваний обсяг скорочень викидів за всіма зазначеними проектами на ІСД за 2008-2012 роки передбачається в розмірі 25,5 млн. т СО2.
Договір з розробки і супроводу проекту спільного впровадження в рамках Кіотського протоколу з `Інститутом проблем екології та енергозбереження` підписано і металургійним комбінатом `Запоріжсталь`. Проектом передбачено технічне переозброєння аглодоменного виробництва на комбінаті, що дозволить скоротити викиди CO2 до 385 тис. т на рік.
Проект спільного впровадження впроваджується також на комбінаті `Арселор Міттал Кривий Ріг`. Компанія ще в 2007 році, однією з перших в Україні серед підприємств гірничо-металургійного комплексу, заявила про намір реалізувати проект зі скорочення викидів парникових газів в атмосферу. В даний час на підприємстві впроваджується широкомасштабна `Інвестиційна програма підвищення енергоефективності`, яка включає в себе вісім енергозберігаючих заходів. Вони спрямовані на утилізацію тепла, установку нових турбогенераторів та впровадження низки інших енергоефективних технологій, основними сферами яких є перерозподіл природного газу та оптимізація його використання. Усього до кінця 2012 року планується скоротити кількість викидів СО2 на 1,6 млн. т. Розробкою, узгодженням та моніторингом проекту спільного впровадження займається компанія Global Carbon.
Сьогодні українська металургія, порівняно з європейською, має величезні переваги в частині політики щодо зниження викидів. При цьому, в Україні створені всі передумови (чинна законодавча і нормативна база, позитивний досвід реалізації ОСВ) для застосування кіотських можливостей, і не скористатися ними може лише ледачий.
Ольга Фоміна
http://www.rusmet.ru/
Проекти спільного впровадження в українській металургії
+380 44 237 XX XX +380 44 237 2567
Ідентифікатор: 9126
