Світова металургійна галузь зберігає високе завантаження потужностей

Світова металургійна галузь зберігає високе завантаження потужностей

За даними World Steel Association (WSA), в червні 2011 року в світі (точніше, в 64 країнах, які подають свої дані до цієї організації) було виплавлено трохи більше 127,7 млн. т сталі. Це приблизно на 2 млн. т стали менше, ніж у попередньому місяці, однак, з урахуванням меншої кількості робочих днів у червні, рівень завантаження виробничих потужностей в глобальній галузі зріс до 82,8%. Це всього на 0,2 п.п. менше, ніж у рекордному з початку кризи трирічної давності лютому поточного року.
Всього у першому півріччі світове виробництво сталі досягло 758,6 млн. т, додавши 7,6% до показників аналогічного періоду річної давнини. Цей обсяг практично порівну розділився між першим і другим кварталами - відповідно, 374,9 млн. і 383,7 млн. т. Враховуючи, що в перші три місяці року робочих днів дещо менше, можна вважати, що галузь працює в абсолютно стабільному режимі, на перший погляд, практично не помічаючи підйомів і спадів на світовому ринку.
Тим не менш, контрасти у світовій металургії дуже великі. Досягнуте у першому півріччі поточного року вражаюче зростання в порівнянні з січнем-червнем 2010 року сталося, головним чином, завдяки чотирьом країнам - Китаю, Індії, Кореї і Туреччини. З майже 51 млн. т приросту на їх частку припало більше 40 млн. т! Якщо взяти країни `решти світу` за межами цієї четвірки, збільшення обсягів виплавки сталі по відношенню до першого півріччя минулого року складе всього 3,2%, що, власне, і відображає поточний стан справ.
Ще більший контраст вийде, якщо в якості бази для порівняння взяти перші шість місяців докризового 2008 року. За три роки країни `четвірки` змогли наростити виплавку більш ніж на 63,5 млн. т (9,1%), тоді як решта світу все ще не дотягує до показників першого півріччя 2008 року 44,3 млн. т, що відповідає спаду на 12,1%. Взагалі, кількість країн (з більш-менш великих виробників), які змогли перевищити свої докризові показники, до цих пір можна, як кажуть, перерахувати по пальцях. Крім `четвірки`, це держави Перської затоки (Іран, Саудівська Аравія, Катар), Бразилія і Казахстан. Росія ж, наприклад, відстає від свого графіка трирічної давності на 8,6%, а України - на цілих 19,8%.
Втім, подібний розподіл світового ринку сталі на лідерів, які стрімко йдуть вперед, і аутсайдерів, які все ще долають наслідки кризи, цілком об`єктивний. Так, Китай незважаючи на деякі втрати, понесені внаслідок втрати частини ринків в західних країнах зумів компенсувати збитки за рахунок випереджаючого розвитку національної економіки. У першому півріччі темпи зростання ВВП країни досягли 9,6% незважаючи на прагнення уряду дещо `охолодити` економіку, щоб не допустити посилення інфляції і спекулятивного підйому цін на ринку нерухомості. При цьому, посилено розвиваючи галузі, що працюють на внутрішній ринок, Китай в червні 2011 року домігся рекордного в своїй історії позитивного сальдо зовнішньоторговельного балансу - $ 22,2 млрд.
Китайська металургійна промисловість всупереч побоюванням про перебої з поставками електроенергії в першому півріччі видала 352,8 млн. т сталі - на 9,2% більше, ніж за той же період минулого року. А показники перших шести місяців 2008-го опинилися перевищеними більш ніж на третину. Очевидно, що в поточному році китайські металурги вироблять понад 700 млн. т сталі - швидше за все, цей показник виявиться в інтервалі 710-720 млн. т.
Окрім Китаю, високі темпи зростання демонструють сталеливарні компанії та інших східно-азіатських країн, за винятком Японії, яка, втім, зменшила виплавку сталі за півріччя лише на 0,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це призвело до перевиробництва, зниженню цін на сталеву продукцію в регіоні в другому кварталі і різкого скорочення прибутків азіатських компаній. На думку експертів, у другому півріччі фінансове становище азіатських металургів має покращитися внаслідок активізації попиту на сталеву продукцію в регіоні, проте наслідок переповнення далекосхідного ринку внаслідок надлишкових поставок продукції (головним чином, плоского прокату) з Японії та Кореї, очевидно, буде відчуватися ще кілька місяців .
У регіоні Європа - Близький Схід на тлі сусідів явно виділяються в кращу сторону Туреччина і Росія, які мають показати в поточному році цілком пристойні темпи економічного зростання. Підйом металургійної галузі в Туреччині якраз і спирається на зростаючі потреби внутрішнього ринку. Правда, при цьому, країна, яка традиційно була великим імпортером плоского прокату, перетворюється на його експортера. Введення в дію відразу кількох нових підприємств і виробничих ліній за останній рік привів до появи на місцевому ринку очевидного надлишку пропозиції, який в найближчі місяці може привести до падіння внутрішніх цін на листову сталь. Точно в такому ж положенні, до речі, виявилася на початку поточного року Південна Корея.
Безумовно, швидке розширення обсягів виробництва сталевої продукції в таких країнах як Туреччина, Індія, Іран завдає серйозної шкоди російським і, особливо, українським металургам, які отримують значну частку доходів за рахунок експорту. Повністю компенсувати втрати на традиційних ринках за рахунок збільшення поставок до країн ЄС, Південної Америки, Африки не представляється можливим. Як показує досвід останніх кількох років, основним джерелом зростання у світовій металургійній галузі стає не експорт, а внутрішнє споживання - принаймні, щодо готового прокату.

Віктор Тарнавський
http://www.rusmet.ru/
Ідентифікатор: 9149