Підсумки листопада на світовому ринку сталі

Підсумки листопада на світовому ринку сталі

Ціни на світовому ринку сталі опустилися приблизно на рівень річної давнини. Тільки от минулого року вони піднімалися вгору, а зараз опускаються, причому, поки не зовсім зрозуміло, як довго триватиме цей спад, і чим він закінчиться. У листопаді спроби зупинити падіння котирувань виявилися марними: металургам вдалося тільки загальмувати його. Судячи з усього, поки в економіці західних країн зберігаються негативні тенденції, але відновлення зростання розраховувати не доводиться.

Чи не відновлене рівновагу

Більшість фахівців, характеризуючи нинішній стан речей у світовій економіці, вважають за краще використовувати терміни `рецесія` і `спад`, хоча ситуація все більше скидається на початок нової кризи. Причому, мова йде не про другу хвилю кризи 2008-2009 років, а про цілком самостійне явище, в основі якого лежать свої причини.
Криза 2008 року був, якщо можна так висловитися, кризою надмірного споживання. Його основною причиною були дешеві і дуже доступні гроші, що створили нічим не підкріплений попит на товари і послуги. Падіння попиту на сталеву продукцію на 15-25% у розвинених країнах саме й відображало тоді розмір цього надлишку товарів і послуг, які не були підкріплені реальними коштами.
Зараз головною проблемою є зростання заборгованості ряду держав: від Греції і Португалії до Японії і США. Ці країни відчувають зростаючі труднощі з виплатами по боргах і залученням нових позик, необхідних для балансування хронічно дефіцитних бюджетів. Єдиний вихід з положення полягає в різкому скороченні державних витрат, але це `ліки` має неприємні `побічні явища` у вигляді падіння життєвого рівня населення, звуження споживчого ринку, скорочення державних інвестицій і зниження попиту на промислове обладнання та інші інвестиційні товари. Економіка йде на спад, а споживання ресурсів, включаючи металопродукцію, зменшується.
Якщо в жовтні у когось ще були надії на те, що європейським країнам відносно швидко вдасться знайти рішення проблеми або, хоча б, покінчити з `грецьким кризою`, то до кінця листопада цих надій не залишилося ні в кого. У верхах Євросоюзу йдуть постійні дебати, але вони поки не призводять до конкретних дій. Більше того, ситуація в регіоні має тенденцію до погіршення. Багато експертів сприймають як цілком реальну перспективу виключення низки країн із зони євро. Міжнародні агентства продовжують знижувати кредитні рейтинги європейських країн, що здорожує для них залучення нових позик. З серйозними труднощами в найближчому майбутньому можуть зіткнутися і такі великі держави як Італія, Великобританія, навіть Франція.
Таким чином, доводиться переконуватися в тому, що європейська криза - це надовго. Принаймні, навіть оптимісти не очікують жодних змін на краще до весни 2012 року. У жовтні європейська металургійна асоціація Eurofer виступила з прогнозом, в якому передбачила поступове відновлення регіональної економіки у другому півріччі майбутнього року. Однак біда в тому, що будь-які заходи для боротьби з борговою кризою можуть бути тільки довгостроковими, тому їх негативний вплив на економіку регіону, можливо, буде відчуватися протягом декількох років. Не виключено, що обсяги споживання сталевої продукції в Європі дуже не скоро повернуться навіть на рівень першої половини 2011 року.
Спад на європейському споживчому ринку б`є і азійськими країнами, що поставляють в США і Європу різні товари. Китайський експорт, що досяг максимуму в липні, з тих пір скорочується. У жовтні він зменшився на 7,2% в порівнянні з попереднім місяцем. За даними британського банку HSBC, листопадовий індекс PMI, що характеризує купівельну активність промислових підприємств, впав до найнижчого значення з березня 2009 року.
При цьому, Китай більше не може повторити програму стимулювання економіки, як та, що була запущена восени 2008-го. Фінансова система країни розбалансована, в ній до небезпечної межі зросла частка сумнівних кредитів. Місцеві адміністрації, запустивши в 2008-2009 роках численні проекти, залізли в борги. Уряд КНР в останні місяці бореться з інфляцією, стримуючи приплив грошей, що йдуть в реальний сектор економіки, і прагне запобігти появі спекулятивних бульбашок на ринку нерухомості. Але все це також призводить до гальмування економічного зростання.
У підсумку виходить, що споживання сталевої продукції скорочується в усьому світі, причому, пошук нової точки рівноваги може виявитися досить тривалим. Дії металургійних компаній з виведення з ладу надлишкових потужностей і скорочення надлишку пропозиції подаються у зв`язку з цим єдино вірними. Однак проблема полягає в тому, що зменшується не тільки видиме, але й реальний попит на метал. У зв`язку з цим повернення на рівень виробництва першої половини 2008 року відкладається в більшості країн взагалі на невизначене майбутнє. На світовому ринку сталі знову загострюється конкуренція. В особливо складному становищі опиняються великі експортери - перш за все, України, Росія, Японія, Корея. Не дивно, що саме металургійні компанії з цих країн в останні місяці найбільш агресивно знижували котирування. Не менш наполегливо проштовхують свою продукцію на зовнішні ринки, втім, і європейські виробники, які намагаються компенсувати за рахунок збільшення експорту обвал на внутрішньому ринку.

Кінець року - не привід для свята

В кінці року споживачі сталевої продукції традиційно намагаються мінімізувати складські запаси, щоб не відображати в річній звітності `омертвіння` в цих резервах капітал. У поточному році це прагнення особливо помітно: в умовах зниження цін покупцям вигідно відкладати закупівлі і обмежуватися придбанням дрібних партій прокату. Звичайно, в грудні завжди можна очікувати деякого зростання активності перед святковою паузою, проте наближається Новий рік, швидше, нічого суттєвого не змінить. В умовах економічної невизначеності споживачі і в першому кварталі 2012 року, швидше за все, будуть продовжувати колишню обмежувальну політику.
Що в такій ситуації залишається металургам? Тільки скорочувати обсяг пропозиції, ніж багато хто з них і займалися в листопаді. Зокрема, в Європі про виведення з ладу частини потужностей або зменшенні випуску повідомили в минулому місяці всі провідні виробники сталі без винятку. При цьому, Arcelor Mittal ставить питання про остаточне припинення виплавки стали на одному зі своїх заводів (в бельгійському Льєжі). У Східній Азії аналогічні заяви зробили японські компанії Nippon Steel і JFE Steel, а також тайванська China Steel. Китай в середині листопада скоротив щоденний обсяг виробництва більш ніж на 17% в порівнянні з рекордним показником в червні поточного року. В Україні випуск товарних заготовок в листопаді, за попередніми даними, був більш ніж на 20% менше, ніж у попередньому місяці. Про скорочення виробництва плоского прокату повідомив Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча, що входить до групи `Метінвест`.
За даними World Steel Association, в жовтні всі ці заходи не справили потрібного впливу на світову металургійну галузь. Обсяг виплавки сталі в більшості країн навіть збільшився в порівнянні з попереднім місяцем. Однак за підсумками листопада слід чекати досить серйозного спаду. Характерно, що останнім часом світовий ринок довгомірного прокату виглядає дещо стійкіше, ніж сектор листової продукції, хоча будівельна галузь зазнала найбільш серйозних втрат від кризи. Просто скоротити завантаження потужностей на міні-заводі набагато простіше, ніж на інтегрованому меткомбінаті.
Судячи з усього, навіть з урахуванням вжитих заходів по скороченню обсягів випуску світового ринку стали знадобиться ще не один місяць на досягнення нової рівноваги. Поки що внаслідок надлишку пропозиції спроби деяких металургів повернути ціни назад наштовхуються на демпінгові поставки конкурентів. Наприклад, піднявши експортні котирування в середині листопада, китайські виробники плоского прокату тут же були змушені знову опустити їх під тиском з боку поставок дешевої продукції з Кореї і Японії. У зв`язку з цим досить імовірно, що зниження цін на сталеву продукцію буде продовжуватися і в грудні. Очевидно, поки в економіці західних країн не відбудеться яких-небудь видимих ​​змін на краще, серед споживачів прокату будуть переважати негативні очікування.
Однак на наскільки серйозні поступки ще можуть піти металургійні компанії? Багато хто з них ще в жовтні скаржилися на те, що змушені опустити ціни практично на рівень собівартості, а в листопаді ця проблема тільки загострилася. Ринок довгомірного прокату, схоже, дійсно підходить до свого `дна`. Ціни на металобрухт на світовому ринку, швидше за все, вже не впадуть до менш $ 400 за т CFR, а в найближчому майбутньому тут можна буде розраховувати на сезонний підйом. Крім того, у багатьох країнах виробники конструкційної сталі вже скоротили випуск, привівши його у відповідність з реальними потребами. Арматура практично скрізь перевершує в ціні гарячий прокат. Наприклад, в Європі різниця у вартості цих видів сталевої продукції досягає 40-50 євро за т.
У той же час, виробники листової сталі ще мають можливість трохи знизити ціни завдяки дешевшає сировини. Спотовий ринок залізної руди після різкого спаду в жовтні швидко піднявся в першій половині листопада, але в кінці місяця знову пішов під ухил. Очевидно, слідом за рудою подешевшає на внутрішньому і світовому ринку китайська сталева продукція. Коксівне вугілля, який у поточному кварталі продається за $ 280-285 за т FOB, після Нового року подешевшає приблизно на $ 50 за т. Так що, у сталеливарних компаній з`явиться можливість для подальшого відступу.
Найбільш слабким місцем світового ринку сталі в грудні, як і раніше, залишаться країни Європейського Союзу. Швидше за все, споживачі сталевої продукції в регіоні до кінця року так і не повернуться на ринок, внаслідок чого у місцевих металургів виникне проблема надлишків. При цьому, відносно низький курс євро по відношенню до долара сприяє експортним операціям європейських компаній. У жовтні вони постачали за кордон гарячекатані рулони по $ 620-630 за т CFR в Індію, країни Перської затоки і Південно-Східної Азії, оцинковану сталь в США менш ніж по $ 800 за т CFR, заготовки на Близький Схід по $ 600-620 за т FOB . Очевидно, і в найближчі кілька тижнів європейські компанії будуть складати конкуренцію експортерам сталевої продукції з СНД.
Металургам з Росії та Україні кінець 2011 року не принесе особливої ​​радості. Умови для бізнесу на зовнішніх ринках у найближчому майбутньому залишаться складними. Попит з боку традиційних покупців буде обмеженим при високому рівні конкуренції з боку постачальників з ЄС, Туреччини, Китаю, країн Східної Азії. І хоча нового цінового обвалу, швидше за все, у доступному для огляду майбутньому не відбудеться, відновлення зростання цін виглядає поки вкрай малоймовірним.

Віктор Тарнавський
http://www.rusmet.ru/
Ідентифікатор: 9608